Мій рідний край!

                                                    О сива давнина,

                                                                      Як мало ще про тебе знаю!

                                                                              Та серцем всім минуле притяга,

                                                                    Я вірю, що тебе пізнаю ...

(П.Суриков)

6 листопада 2016 року з метою поглибленого вивчення літературної історії, минувшини та сьогодення рідного краю студенти коледжу (групи ОФ-1 та ХТЕ-1) разом з викладачами Хронюк Світланою Миколаївною та Слободенюк Наталією Вікторівною відвідали мальовниче с. Дермань – культурний осередок Рівненщини, що розташоване посеред Мізоцького кряжу в Здолбунівському районі.

“Дермань! Знаєте Ви, що таке Дермань?… Ні, Ви не знаєте, що таке Дермань. Це дуже простора і дуже барвиста казка. Вже здалека розгортається вона цілими милями вправо і вліво. Вже здалеку цілими натовпами пруться зо всіх сторін краєвиди, і горе Вам, чоловіче, коли Ви не митець, не поет або, принаймні, звичайний фотоаматор. Зупиніться, знімайте капелюх і старанно вітайте цю царицю волинських сіл”, - писав про колиску свого дитинства Улас Самчук, адже село з великими культурними традиціями та місцевими міфами неодноразово ставало місцем дії в творах автора.Вдихнути на повні груди повітря, просочене духом часу, змогли й юні літературознавці. В рамках заходу “Літературними стежками України” вони з радістю долучилися до екскурсії в літературно-меморіальний музей Уласа Самчука, що знаходиться в Дерманській гімназії, де колись навчався літератор, та відвідин Свято-Троїцького жіночого монастиря.

Учні були в захваті від експозицій музею - світлин Гомера ХХ-го століття різних років - від дитячих та юнацьких літ, пошуку свого шляху у житті, ґрунтовній праці у часописі “Волинь”, літературній спадщині, періоду еміграції до життя у Канаді. Окремі стенди і вітрини в ньому присвячені вшануванню пам’яті Уласа Самчука та дослідникам його творчості. В музеї зберігаються його книжки, видані як за океаном, так і в Україні, особисті речі, ікони з батьківської хати митця. З цінних експонатів - книги, видані письменником у Мюнхені, кілька особистих речей, як-от:палиця, окуляри, візитки. На стіні Дерманської гімназії, що розміщена у двоповерховому будиночку колишньої вчительської семінарії встановлена меморіальна дошка на честь Уласа Самчука.

Не менш цікавим та духовно змістовним було знайомство студентів із діючим жіночим монастирем, який бачив у своїх стінах Івана Федорова і Ісакія Борисковича, Іова Княгиницького і Дем’яна Наливайка, Мелетія Смотрицького та багатьох-багатьох інших визначних діячів. На свята до Свято-Троїцького монастиря ходив молитися разом із матір’ю й Улас Самчук.В стінах православного храму формувався світогляд письменника в гармонії з дивовижним довкіллям Дерманя, що віддзеркалилося в його творчості.

Саме тут 1453 р. князем Василем Федоровичем Острозьким була збудована церква Святої Трійці, яка пізніше дала назву монастирю- одному із центрів слов’янської культури. Студенти ознайомилися з історією створення монастиря, з чудотворними іконами та дивовижними подіями, пов’язними з ними, відвідали надбрамну вежу-дзвінницю. Після екскурсії сестри монастиря запросили студентів та викладачів на смачну трапезу.

Варто подякувати працівникам музею та сестрам монастиря за цікаву та змістовну екскурсію, та за те, що дозволили доторкнутися до літературного минулого та сьогодення рідного краю!

Хронюк С.М., викладач української мови та літератури