В українській історії завжди були ті, хто бився за свою країну з підпілля. Хто в тилу ворога робив його життя нестерпним — пускав під укіс ешелони, підривав мости, вів розвідку. Їхній фронт — це ліси Полісся, гори Карпат і підвали окупованих міст. І саме подвиг партизанів ми згадуємо щороку у День партизанської слави.
Спершу ця дата мала увічнити борців підпілля Другої світової війни. Але сьогодні, коли Україна знову воює за незалежність, цей день набув нового змісту.
Національний День партизанської слави в Україні відзначають щороку 22 вересня. У 2026 році він припадає на вівторок. Дату запроваджено указом президента у 2001 році, й вона стала символічною – саме 22 вересня 1941 року вважають початком масового партизанського руху проти нацистських окупантів.
Партизани – це ті, хто тихо діє у тилу ворога. Вони не мають численних армійських лав, але мають відвагу й вигадливість: організовують диверсії, збирають інформацію, перерізають комунікації ворога.За роки Другої світової війни українські підпільники псували ворожу логістику та завдавали відчутних втрат окупантам.
Коли ми говоримо про цю дату, неможливо оминути тих, хто давно став легендою:
Євген Коновалець — засновник ОУН, що загинув у 1938 році, але його діяльність у міжвоєнний час створила ідейний фундамент для наступних поколінь борців.
Роман Шухевич — головнокомандувач УПА, організатор масштабного підпільного спротиву.
Василь Кук — останній головнокомандувач УПА, символ незламності.
Ніл Хасевич — художник УПА, який створював гравюри й листівки, що стали голосом підпілля.
Ольга Ільків — легендарна діячка ОУН, зв’язкова Романа Шухевича, активна учасниця підпілля, яка зазнала репресій і довгі роки провела в радянських таборах.
Катерина Зарицька — одна з керівниць жіночої мережі ОУН, організаторка медичної допомоги для підпільників, близька соратниця Шухевича, також зазнала арештів і заслання.
У наш час українська нація має нових героїв та нові імена діячів, що провадять свій тихий, але ефективний спротив уже російським окупантам. Жовта стрічка — рух мирного спротиву, який у Херсоні, Мелітополі, Маріуполі та Криму щодня нагадує окупантам: це українська земля. АТЕШ — партизанська мережа українців і кримських татар, яка проводить диверсії, передає дані про склади й техніку, допомагає ЗСУ бити ворога в тилу.Численні місцеві підпільні групи, які передають розвіддані, псують ворожу логістику, вивішують українські прапори під носом у загарбників. Ці люди щодня ризикують життям заради Батьківщини, але продовжують справу своїх попередників. Тож дата 22 вересня — поєднує різні покоління патріотів, які ладні ризикувати життям заради вільної, сильної та незалежної України.
З метою вшанування подвигу партизан у Другій світовій війні працівниками бібліотеки коледжу в читальній залі організовано книжково-ілюстративну виставку-спогад «Шляхами мужності і слави».
Книжкова виставка – це вдячний привід, щоб віддати належну шану тим, хто боровся із ворогом у партизанських загонах і підпіллі, у Русі Опору за межами батьківщини, хто не скорився і загинув у концентраційних таборах.