Є книги, над якими невладний час, бо в них пульсує жива історія народу, сила, краса його творчого генія. Такою книгою в українській літературі є «Кобзар» Т.Г. Шевченка. Український народ поставив його на перше місце серед успадкованих національних духовних скарбів. «Ся маленька книжечка відразу відкрила немов новий світ поезії, вибухла мов джерело чистої, холодної води, заясніла невідомою досі в українському письменстві ясністю, простотою і поетичною грацією вислову», – писав Іван Франко у «Нарисі історії українсько-руської літератури до 1890 р.»
Ще древні говорили, що книжки, як і люди, мають свою історію. Та, напевне, не знайдеться такої книги, доля якої була б подібна до долі «Кобзаря». Нині важко сказати, скільки разів книга перевидавалася. Твори з неї перекладено понад 140 мовами світу, зокрема –японською, китайською і навіть тамільською, якутською, удмуртською, циганською.
З історією публікацій «Кобзаря» мали можливість познайомитися учні групи №5 професії 8159 Лаборант хімічного аналізу та студенти групи КН-1 спеціальності F3 Комп’ютерні науки на засіданні предметного гуртка «Літературними стежками України», яке проводила 11 березня 2026 року викладач української мови та літератури Світлана ХРОНЮК.
Неабияка увага була приділена також зарубіжним публікаціям книги за кордоном, зокрема першому нецензурованому виданню творів Т. Шевченка, яке побачило світ у чеській Празі ще 1876 року (130 років тому). Тоді спільна мета звела подружжя просвітителів, громадських активістів Софію (1856-1940, письменниця, літературознавиця, педагог, громадська діячка) і Олександра Русових та історика, археолога Федора Вовка. Вони задумали видати «Кобзар» Тараса Шевченка, втілити те, що в умовах тоді «закутої в кайдани» України не було можливим. Шукали видавця за межами України, знайшли його у Празі. Відтак там український «Кобзар» Тараса Шевченка на весь голос промовив до сучасників: українська мова жива, багата і милозвучна.
На засіданні студенти могли познайомитися з унікальними світлинами першого нецензурованого видання «Кобзаря» Тараса Шевченка, який зберігається у фондах Слов’янської бібліотеки Національної бібліотеки Чеської Республіки, в будівлі відомого «Клементинуму», зробленими власноруч викладачем Світланою ХРОНЮК.
Уся історія видань «Кобзаря» свідчить, що невелика збірка творів видатного українського письменника Тараса Шевченка стала особливою книгою для багатьох поколінь українців, своєрідним життєвим дороговказом, символом боротьби і незламності людської душі та волі. Слово Великого поета не зотліває з плином часу, а його мудрий заповіт актуальний і нині:
Свою Україну любіть,
Любіть її… Во врем’я люте,
В останню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.
Викладач Світлана ХРОНЮК
