1 вересня 2026 року з нагоди початку нового навчального року в актовій залі ВСП «Рівненський технічний фаховий коледж НУВГП» відбувся загальнонаціональний урок пам’яті для здобувачів освіти «Пам’ять, що єднає покоління: ціна свободи, сила мужності та наша відповідальність за майбутнє України», присвячений вшануванню пам’яті захисників України.
Горбатюк Марія Анатоліївна, викладач економічних дисциплін циклової комісії управління і адміністрування, провела урок для студентів першого курсу, поєднавши розмову про історичну пам’ять з осмисленням ціни свободи, сили мужності, волонтерства та особистої відповідальності молоді за майбутнє держави.
Учасники зустрічі згадали, чому саме сонях став символом Дня пам’яті захисників України, переглянули відеофрагмент, присвячений полеглим воїнам, та говорили про те, що пам’ять не може обмежуватися лише пам’ятною датою. Вона живе тоді, коли ми зберігаємо імена й людські історії, пам’ятаємо про подвиг та передаємо цю пам’ять наступним поколінням.
Особливо щемливою частиною уроку стало вшанування полеглих випускників коледжу. На екрані послідовно з’явилися 107 імен — 107 людських доль, за кожною з яких родина, друзі, викладачі, студентські роки, мрії та майбутнє, обірване війною.
Окрему сторінку пам’яті присвятили Михайлу Володимировичу Мазуру — випускнику коледжу, майстру виробничого навчання, добровольцю та Захиснику України, який загинув 29 червня 2022 року під Лисичанськом. За проявлену мужність Михайла Мазура посмертно нагороджено орденом «За мужність» III ступеня.
Окремий блок уроку був присвячений ціні свободи та силі людей. Йшлося про тих, хто сьогодні боронить країну, рятує життя, працює після обстрілів, підтримує критичну інфраструктуру, навчає, волонтерить і щодня відповідально виконує свою справу. Важливим стало й нагадування про військовополонених та безвісти зниклих, на повернення яких продовжують чекати тисячі українських родин.
Значну увагу Марія Анатоліївна приділила волонтерській діяльності коледжу. Працівники, викладачі, майстри виробничого навчання та студенти допомагають військовим ще з 2014 року, а з початком повномасштабного вторгнення ця робота набула ще більшого масштабу. У різні періоди в майстернях коледжу виготовляли протитанкові «їжаки», евакуаційні візки, робили окопні свічки, плели маскувальні покриття, формували посилки, проводили благодійні ярмарки та збирали необхідні речі для захисників. Ця допомога не припиняється і сьогодні. Важливим результатом спільних зусиль стала також передача на фронт двох автомобілів. А особливим символом вдячності за постійну підтримку став бойовий прапор із підписами військовослужбовців двадцяти бригад, переданий колективу коледжу.
Під час уроку першокурсники ділилися і власним досвідом волонтерства: розповідали про участь у благодійних ярмарках, зборах допомоги, виготовленні маскувальних сіток та інших ініціативах. Такі історії ще раз засвідчили, що волонтерство об’єднує різні покоління і дає кожному можливість зробити свій внесок у спільну справу. Розмова про майбутнє України переросла у щиру дискусію про те, якою молодь хоче бачити свою державу після війни — сильною, справедливою, безпечною, сучасною, європейською та успішною. Адже саме сьогоднішнім студентам у майбутньому належить навчатися, працювати, розвивати свої професії, відбудовувати країну та формувати суспільство, у якому вони хочуть жити.
Емоційним доповненням зустрічі стало поетичне слово у виконанні студентки Наталії Краєвської, яке надало розмові про пам’ять, втрати й незламність України особливого звучання.
Підсумком уроку стали слова, «ПАМ’ЯТЬ — ГІДНІСТЬ — СВОБОДА — ЄДНІСТЬ — ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ — УКРАЇНА».
Пам’ять справді єднає покоління. Вона нагадує нам, якою ціною виборюється свобода, вчить цінувати тих, хто її захищає, і водночас ставить перед кожним із нас питання про власну відповідальність за майбутнє. Пам’ятаємо полеглих. Шануємо тих, хто сьогодні боронить Україну. Разом будуємо майбутнє держави, за яку вони боролися.
Марія Горбатюк
викладач економічних дисциплін
циклової комісії «Управління та адміністрування»
