У четверту суботу листопада українці по всьому світу вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових голодів 1921-1923 та 1946-1947 років.

На жаль, історія повторюється. У 2023 році День пам’яті жертв Голодомору має особливе значення. Через десятиліття Росія знову повторює страшні злочини проти українців, руйнуючи цивільну інфраструктуру, школи, лікарні, житлові будинки, вбиваючи та катуючи мирних жителів.

Вшановуючи пам’ять померлих та усіх, хто зазнав голодомору, українська література художнім словом підтверджує свідчення очевидців, що зафіксовані в документах, показує, якими були ці жахливі роки. Це як контрольне нагадування про осмислення майбутнього України.

Пропонуємо анотований перелік художніх творів, в яких зображена жахлива історична правда.

      У четверту суботу листопада українці по всьому світу вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових голодів 1921-1923 та 1946-1947 років.

На жаль, історія повторюється. У 2023 році День пам’яті жертв Голодомору має особливе значення. Через десятиліття Росія знову повторює страшні злочини проти українців, руйнуючи цивільну інфраструктуру, школи, лікарні, житлові будинки, вбиваючи та катуючи мирних жителів.
     Вшановуючи пам’ять померлих та усіх, хто зазнав голодомору, українська література художнім словом підтверджує свідчення очевидців, що зафіксовані в документах, показує, якими були ці жахливі роки. Це як контрольне нагадування про осмислення майбутнього України.

     Пропонуємо анотований перелік художніх творів, в яких зображена жахлива історична правда.

1. Багряний І. Сад Гетсиманський / Іван Багряний. - К.: Школа, 2009. - 512 с. - (Бібліотека шкільної класики).
У часи важкого відродження повертаються в Україну імена її славних синів, одним з яких був І. Багряний – поет, письменник, публіцист, політичний діяч. Іван Багряний зазнав сталінських репресій у 30-ті роки, пройшов всі кола пекла, як і герой його роману «Сад Гетсиманський», вперше надрукований у 50-ті роки за кордоном. Дія твору відбувається в кінці 30-х років на Україні. Відкриваються страхіття сталінських катівень, прославляється непокірність людського духу.

2. Барка В. К. Жовтий князь [роман]: для старшого шкільного віку / Василь Барка. - Вид. 2-ге, без змін. - К.: Національний книжковий проект, 2011. - 251 с. - (Бібліотека шкільної класики).
Роман "Жовтий князь" Василя Барки, представника української діаспори у Сполучених Штатах Америки, написаний у 1958 - 1961 роках і відомий у багатьох країнах світу. Автор розкриває одну з найстрашніших сторінок в історії українського народу і розповідає про голодомор 1933 року, який йому довелося пережити. Письменник створює символічний образ Жовтого князя, демона зла, що несе з собою руйнування, спустошеність, сіє страждання і смерть серед людей.

3. Бедзик Ю. Д. Гіпсова лялька: роман / Ю. Д. Бедзик. – К.: Дніпро, 1989. – 253с.
У романі Юрія Бедзика „Гіпсова лялька“ розповідається про життя знедолених селян в період голодного 1933 року. Чому чесна людина, сільський вчитель Кондрат був змушений ховатися від утисків влади, чому тікали в ліс знедолені селяни і чому вже не було нікому рятунку в той лиховісний 33-й рік, читач дізнається з нового роману українського письменника Юрія Бедзика «Гіпсова лялька», написаного за живими свідченнями й скупими документами чорної пори.

4. Бідняк Г. Голодомор: поезії / Г. Бідняк. – Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2007.–271с.
Книга „Голодомор“ – це слово поета про штучно створений комуністичним режимом справжній геноцид, спрямований на знищення української нації. "Я - ровесник страшної події", - говорить в одному зі своїх віршів відомий поет Григорій Бідняк. У новій книзі "Голодомор" він згадує, роздумує, застерігає: "Не допустимо повторення біди".
5. Гудима А. Д. Кара без вини: роман /А. Д. Гудима. – К.: Урожай, 1993. – 282 с.: іл.
Роман «Кара без вини» страшна оповідь автора про штучний голодомор 1932-1933 років, про лихоліття, які довелося пережити українському народові на своїй хресній дорозі. Далеко від жвавих шляхів та людних міст розкинулося невелике подільське село Слобода, проте голод безжалісним потоптом пройшовся і по ньому.

6. Гуцало Є. П. Сльози божої матері: повісті /Є. П. Гуцало. – К.: Молодь, 1990.–264с.
Видання містить повісті „Голодомор“, „Безголов’я“, „Прокляття“, де автор розкриває життя людей у важкі часи української історії.
7. Дімаров А. Тридцяті. В тіні Сталіна: повісті /А. Дімаров. – К.: Дніпро, 1990. – 176 с.
Основу сюжету повісті "Тридцяті…" становить розповідь про те, як влада забирає у селян найголовніше – хліб, що є символом життя і добробуту, і прирікає їх на голодну смерть. Для адекватного висвітлення народної трагедії прозаїк обрав важливу для виживання пору року – зиму й описав у творі такий пейзажний малюнок: "В кучугурах снігів, у високих заметах, причаїлися села. Потонулі в снігу, хати здавалися ще нижчими, аніж були насправді. Так, наче поприсідали, заховалися, заклякли, насуваючи білі шапки на лоби та на очі, - в боязкій надії, що новий рік не помітить їх та пройде собі мимо". І пройде мимо така страшна трагедія для українського народу як голодомор.
8. Качуровський І. В. Село в безодні: поема / Ігор Васильович Качуровський ; передм. І. М. Дзюби. – К.: Вид. дім „КМ Академія“, 2006. – 85 с.
Поема «Село в безодні» Ігоря Качуровського - це узагальнений образ українського села 1920-1930-х років, до краю зубожілого внаслідок сталінської колективізації й розкуркулення, знекровленого штучним Голодомором, а водночас - це спогад про конкретне село Крути на Чернігівщині, рідне село поетової матері, де під час війни, у короткій перерві поміж двома періодами вигнання - курським та австрійським - автор почув від своїх земляків моторошну розповідь про невинних жертв совєтської влади.

10. Кирій І. Голодна весна : автобіогр. повість./ І. Кирій. – К.: Молодь, 1993. – 256 с.
Автор книжки, відомий український письменник, у новій повісті розповідає про трагічні події 1933 року, які він хлоп'ям пережив сам, коли здійснювався геноцид проти народу України. На сторінках твору перед читачем постануть жахливі картини голоду і все, що з ним пов'язано: людоїдство, смерть, моральний занепад людини. «Селян примусили поздавати у колгосп худобу. Уже повигрібали у людей весь до останньої зернини хліб. Діти, як тіні, ледве дочовгують до школи. Насунувся голод, село невідворотно вгрузає в смерть. Не стало навіть птахів, бо їм нічого їсти. Люди збайдужіли до чужого горя, кожен рятується від голоду по-своєму. Дехто втрачає людську подобу. Схожим на нелюда став голова колгоспу Муляренко. Але чимало залишилося справжніх людей. Серед них — голова сільради Павло Іванович Задорожний.»

11. Кірімов І. Біль : вірші /І. Кірімов. – Ужгород : І В А, 2004. – 96 с.
Збірка містить поему „Хотів би вам переповісти…“, яка розкриває тему голоду 1932 – 1933 років.
12. Клен Ю. Прокляті роки // Вибране /Ю. Клен, упоряд., авт. передм. та приміт. Ю. Ковалів. – К.: Дніпро, 1991. – С. 109 – 129.
В поемі „Прокляті роки“ Ю. Клен зобразив жахливу реальність голодомору 1933 року, а саме сваволю карально-репресивного апарату, жертвами якого стали понад три четверті українських письменників.

13. Козаченко В. П. Коні воронії: дума про Матір: [роман] /В. П.Козаченко. – К. : Рад. письменник, 1989. – 455 с.
У романі правдиво відображено події, що відбувались в Україні, а саме: колективізацію з її негативними наслідками, репресії невинних людей, голод і масове вимирання сільського населення.
14. Лановенко П. К. Невмирущий хліб: роман /П. К. Лановенко, худож. Є. В. Попов. – К. : Дніпро, 1981. – 344 с. : іл.
15. Мак О. Каміння під косою: повість /Ольга Мак. – 2-ге вид. – К.: „Глобус“, 1994. – 126 с.
Ольга Мак намагається змальовувати дійсність якомога достовірніше й переконливіше. Їй довелося самій пережити жахіття голоду й війни, вона бачила все це своїми очима, і читач відчуває щирість письменниці, її перейнятість долею людини й нації. Одна з головних героїв повісті «Каміння під косою» Лідія Чернявська постає перед нами як справжня патріотка України, людина з великим серцем та чистим сумлінням. Повість визнано за „найкращий“ твір для молоді з тематики голодомору.

16. Мельник М. Є. У диких заростях малини : роман / М. Є. Мельник. – К.: Укр. письменник, 1992. – 384 с.
Роман Миколи Мельника охоплює період від перших років колективізації на Україні – до перших неформальних об’єднань молоді у м. Києві та у м. Львові в 60-х роках. Герої роману проходять через тяжкі тортури – голод, розруху, війни.

17. Міщенко О. В. Безкровна війна: книга свідчень /О. В. Міщенко. – К.: Молодь, 1991. – 176 с.
Розповіді про голод 1933 року, записані в селах Козельщинського району на Полтавщині. Перед нами свідчення епохи, записи документальні, яким немає ціни. Як сталося, що без стихії, без засухи, без іноземного нашестя все те могло сподіятися на нашій хлібородній Україні, яка ще недавно була житницею Європи? Розміри катастрофи впродовж десятиріч уперто замовчувались.

18. Моцний А. Страшна правда голодомору (спогади про голодомор 1932 – 1933 років) : [худож.-автобіогр. повість]. – Львів, 2000. – 175 с.
19. Осьмачка Т. С. Старший боярин. План до двору: романи/ Тодось Степанович Осьмачка. – К. : Укр. письменник, 1998. – С. 100 – 235.
Твір Т. С. Осьмачки „План до двору“ є літописом злочинного винищення українства в період примусової колективізації, усіх жахливих жорстокостей НКВС.

20. Рабенчук В. С. Тінь перста вказівного, або Дожити б до Івана Купала: худож. проза, публіц. / Рабенчук Володимир Семенович. – Вінниця: ДП „ДКФ“, 2006. – 303 с.
Книга прози „Тінь перста вказівного“ – про любов і ненависть, трагічні блукання стежками віри і вірувань сучасних українців, про життєві поневіряння жінки, що пройшла через голод 1932 – 1933 років, війну, концтабори.

21. Самчук У. О. Марія. Хроніка одного життя: роман. – К.: Укр. письменник, 1999. – 189 с.
Роман Уласа Самчука „Марія“ художній твір про голодомор тридцять третього року і насильницьку колективізацію, про так зване „розкуркулення“ справжніх господарів землі, про трудів-ників-хліборобів. . Жах цієї трагедії подається крізь призму образу Марії, яка на сімдесятому році життя зазнає разом із рештою українців страшного голоду. З огляду на похилий вік головної героїні, ця трагедія, може, і не виглядала б такою вражаючою, якби читач із кожною сторінкою твору все чіткіше не усвідомлював, що у цій старій жінці уособлена сама Україна. Несхитна в моральних своїх навичках та переконаннях, але беззахисна перед злом.
22. Сосюра В. М. Третя рота: роман / В. М. Сосюра, упоряд., авт. післямови, прим. С. Кальченко. – К.: Укр. письменник, 1997. – 351 с.
У біографічному романі „Третя рота“ Володимира Сосюри відтворено події 20-50-х років минулого століття. Значна частина книги присвячена голодомору 1932-1933 років, свідком якого був автор.

23. Талан С. Розколоте небо: роман. – К.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2015. – 352 с.
Сучасна українська письменниця Світлана Талан пише твори у жанрі «реальних історій». Роман «Розколоте небо» присвячено темі колективізації та Голодомору в Україні. Письменниця відобразила події 30-х років на прикладі одного селища на Луганщині. Українське село, де були плодючі сади та родючі землі, спустошила голодна смерть. Справжні, невигадані жахи описує авторка: на які відчайдушні та жахливі вчинки йшли люди, аби вижити в лихі часи голоду. Та у цих трагічних подіях знаходиться місце і для кохання, яке то виринає на перший план, то ховається за чорною, пекельною реальністю. «Розколоте небо» перевертає свідомість читача та відкриває для когось незнані сторінки історії.
24. Таран М. П. Розіп’яте село: свідчення очевидців про нищення селянства Гребінківщини в 30-х та 40-х роках ХХ століття / М. П. Таран, упоряд. і ред. В. П. Іванців. – Біла Церква : Сільський майдан, 1995. – 57 с.
Відродити історичну пам’ять, зліквідувати „білі плями“ в свідомості земляків – таке завдання ставить автор, пропонуючи увазі читача свідчення очевидців голодоморів та репресій 30-х і 40-х років на Гребінківщині Київської області.